Заява міжфракційного депутатського об’єднання “Правозахисна коаліція” щодо рішень Уряду щодо застосування спеціальних засобів у Національній гвардії України

Міжфракційне депутатське об’єднання «Правозахисна Коаліція» засуджує затверджені 20 грудня Урядом правила застосування і перелік спецзасобів, які можуть використовувати військовослужбовці Національної гвардії. Постанова політично вмотивована і спрямована на збільшення можливостей боротьби з політичними опонентами.

Тоді як суспільство прагне демілітаризації органів правопорядку, відмови від ескалації насильства на мітингах, ідентифікації правоохоронців, уряд дає Нацгвардії «іграшки», якими можна буде калічити людей.

Постановою Кабміну встановлені лише види спецзасобів без переліку найменувань. Визначення допустимих параметрів спеціальних засобів у частині їх фізичного, хімічного та іншого впливу на організм людини покладено на Міністерство охорони здоров’я. Таке формулювання не передбачає їхньої сертифікації, контролю походження та тактико-технічних характеристик. Це відкриває дорогу до свавільного вибору спецзасобів потенційно летальної дії.

Нагадуємо, що один із перших загиблих учасників Революції Гідності – Сергій Нігоян був вбитий патроном для примусової зупинки транспорту, попри запевнення МВС у використанні лише патронів «несмертельної дії».

Види спецзасобів мають бути встановлені виключно законом, а повний перелік найменувань – Кабінетом Міністрів з обов’язковим погодженням Міністерством охорони здоров’я.

Сліпе дублювання правил використання спецзасобів, аналогічних до правил Національної поліції, є черговим кроком до наділення Національної гвардії поліцейськими повноваженнями. Це суперечить Конституції України, яка забороняє використання військових формувань для обмеження прав і свобод.

Неприйнятним в даному контексті є залучення військовослужбовців-строковиків до суто поліцейських функцій з охорони порядку на мітингах і протестах, замість оборони України.


Довідково:

26 грудня 2017 року народні депутати України, представники різних політичних сил, спираючись на Конституцію України, Закон України «Про статус народного депутата України», відповідно до статті 60-1 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» створили міжфракційне депутатське об’єднання «Правозахисна Коаліція».

Метою діяльності міжфракційного депутатського об’єднання визначено утвердження верховенства права, підтримку забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

Детальніше про об’єднання за посиланням.

Експерти Асоціації УМДПЛ консультують міжфракційне депутатське об’єднання з питань публічного права і прав людини.

Мирні зібрання: від заборони до діалогу

NB: Статтю опубліковано у газеті “Дзеркало тижня” №48 (16 грудня – 27 грудня 2017 року).

Мирні зібрання можуть бути обмежені лише судом відповідно до закону. 

Ухвалені процесуальні кодекси, які наберуть чинності 15 грудня, містять низку прогресивних норм. 

Серед них — фундаментальні зміни щодо порядку обмеження свободи мирних зібрань, які захищають як інтереси окремих організаторів і учасників зібрань, так і інтереси держави й народу.

Свобода зібрань — це конституційна заміна права на повстання. Для українців це не порожні слова, — народ скористався правом на повстання після того, як був свавільно позбавлений права на мирні зібрання у 2013–2014 роках.

Історія змін

Конституція України встановлює, що мирні зібрання можуть бути обмежені лише судом відповідно до закону. Таким законом є Кодекс адміністративного судочинства (або простіше — КАС).

В Україні спеціальна процедура обмеження свободи мирних зібрань започаткована у 2005 р. і за 12 років не змінилася. До 2005 року суди розглядали такі справи за правилами цивільного процесу, який не передбачав особливих норм.

Масові заборони, в тому числі під час Революції Гідності, показали вади закону. Навіть без урахування кричущих випадків, процедура потребувала змін.

Проект змін напрацьований на базі Вищого адміністративного суду України з ініціативи ГО “Правозахисна Ініціатива” і підтриманий Пленумом суду. В робочій групі ми зробили все для того, аби було якомога менше обмежувальних положень і щоб суб’єкти владних повноважень, звернувшись із позовом про обмеження, мусили докласти певних зусиль, а в окремих випадках — взагалі не могли звертатися до суду.

Більшість напрацьованих норм була інкорпорована в президентський проект процесуальних кодексів. Новели виписано з особливою детальністю. Continue reading “Мирні зібрання: від заборони до діалогу”

У Варшаві презентовано огляд ситуації з мирними зібраннями та поліцейськими практиками з їх забезпечення на пострадянському просторі, підготовлений Експертною групою

12 вересня відбулась презентація звіту “Свобода мирних зібрань на пострадянському просторі. Білорусь, Молдова, Росія, Україна 2016-2017 роки” на Конференції Human Dimension Implementation Meeting (HDIM) ОБСЄ у Варшаві. Публікація стала результатом спільної роботи Павла та Александра Постики (Молдова), Alex Kozlov (Росія),  Дмитра Черниха (Білорусь) та Сергія Баглая (Україна).

У матеріалах представлені основні тенденції реакцій влади та органів правопорядку на виступи громадян у цих країнах. Протестна активність протягом останніх років зросла у кожній з них. У відповідь на корумпованість Уряду відбулись масові протести у 2015 році у Кишеневі. Антикорупційні мітинги “АнтиДімон” пройшли також у Росії в березні-квітні цього року, а “День Волі” у Мінську став однією з найбільших акцій за останні роки у Білорусі.

Можемо, однак, розділити країни за типом втручання влади. Так, у Росії та Білорусі продовжується поступове згортання свободи мирних зібрань, а протестна активність громадян зустрічає значний опір з боку влади.

В Білорусі мирні зібрання регулються “дозвільним” порядком, а не “повідомчим”: організатори акції повинні не лише отримати згоду від поліції та органів місцевої влади на проведення заходу, але й підписати договір з комунальними службами на прибирання території після події. За словами білоруського журналіста Олега Агєєва: “Арештам піддаються і представники преси, які не беруть безпосередньої участі у протестах, а висвітлюють події. Навіть, якщо людина доводить, що вона не була учасником мітингу – їй дають 10 діб”.

Continue reading “У Варшаві презентовано огляд ситуації з мирними зібраннями та поліцейськими практиками з їх забезпечення на пострадянському просторі, підготовлений Експертною групою”

Сергій Баглай: Діяти силою не можна думати. Поліцейська тактика під час протестів (Дзеркало тижня, №29)

NB: Статтю опубліковано у газеті “Дзеркало тижня” №29 (12 серпня – 18 серпня).

Протест — один із важливих каналів зв’язку між владою та громадянами. 

Державний інструмент для забезпечення реалізації цього протесту — органи правопорядку. На жаль, свобода мирних зібрань, навіть після Революції Гідності, залишається делікатною темою для українського суспільства. Про це свідчать і приклади останніх масових акцій: непропорційні дії правоохоронців у Дніпрі, де 9 травня органи правопорядку перевищили свої службові обов’язки, застосувавши надмірну фізичну силу та сльозогінний газ; Марш рівності у Києві; напружені протести під Верховною Радою, які супроводжували кінець політичного сезону.

Практично, паралельно з цими подіями з Міністерства внутрішніх справ почали лунати заяви щодо зміни стратегії поліції під час масових заходів. Ідеться, зокрема, про пріоритет впровадження тактики переговорів та відхід від силових методів. Наголошують на цьому впродовж останніх трьох місяців особисто керівник Нацполіції Сергій Князєв, а також перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий, що відповідає у відомстві за громадську безпеку. Зміна риторики поліцейського керівництва надихає, адже потреба переглянути методи роботи поліції на мирних зібраннях назрівала давно. Проте чи відповідають окреслені стратегії реальним практикам рядових поліцейських, і чому тільки тепер про це почали говорити у МВС? Continue reading “Сергій Баглай: Діяти силою не можна думати. Поліцейська тактика під час протестів (Дзеркало тижня, №29)”

Михайло Каменєв взяв участь у круглому столі “Динаміка мирних зібрань: баланс свободи та безпеки” у Комітеті з прав людини Верховної Ради України

Як змінився характер мирних зібрань за останній рік? У стінах Комітету Верховної Ради України з прав людини відбувся круглий стіл “Динаміка мирних зібрань: баланс свободи та безпеки”, організований Інститутом “Республіка” та Democracy Reporting International Ukraine.

Центральним у експертній дискусії стало питання прийняття (або навпаки відмови від прийняття) спеціального закону про свободу мирних зібрань.
Зазначимо, що ще донедавна найбільшою перепоною мирним зібранням в Україні були суди, котрі доволі часто забороняли проведення насамперед політичних акцій. “Заборона суду ставала першою і зазвичай останьою інстанцією щодо конкретного мирного зібрання, адже протестувальники не встигали подати апеляцію”, — коментує Михайло Каменєв, аналітик нашої групи, учасник круглого столу.

Водночас за останні три роки помітна позитивна динаміка судів не забороняти різного роду мирні зібрання. Так, у 2016 було роглянуто всього 19 позовів про заброну мітингів, з яких задовольнили лише 8. Continue reading “Михайло Каменєв взяв участь у круглому столі “Динаміка мирних зібрань: баланс свободи та безпеки” у Комітеті з прав людини Верховної Ради України”