Новини

Науково-практичне видання «Права людини в діяльності української поліції – 2016»: презентовано ґрунтовний огляд роботи поліції

10 березня 2017 року  у Києві відбувся круглий стіл «Права людини в діяльності української поліції – 2016: підбиття підсумків». Захід був організований Експертною групою «Поліція під контролем» за сприяння Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

085A0417 - загальний план

Під час роботи круглого столу було презентовано науково-практичне видання «Права людини у діяльності української поліції – 2016» – щорічний огляд стану дотримання прав людини в діяльності поліції. Мета видання полягає у наданні цілісної картини дотримання права на життя, заборони катування та жорстокого поводження, свободи та особистої недоторканності та інших основоположних прав і свобод людини.

085A0546 Continue reading “Науково-практичне видання «Права людини в діяльності української поліції – 2016»: презентовано ґрунтовний огляд роботи поліції” →

Відбулось обговорення загроз для прав людини, які запроваджуються проектом Закону №5610 щодо удосконалення процедури заочного розслідування

9 березня в Інституті Горшеніна відбувся круглий стіл щодо змін до КПК, які становлять нові антиконституційні загрози.

Мова йде про законопроект №5610 (ухвалений в першому читанні), який активно просувають Адміністрація Президента та Генеральної прокуратури України, мотивуючи це «необхідністю притягти до відповідальності Януковича».

Проблема в тому, що він стосується не лише колишніх можновладців, а усіх громадян, суттєво звужуючи їх конституційні права. Таким чином мова йде про спрощення процесу за рахунок обмеження прав і свобод людини.

Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ вказав на такі обмеження:
– збільшення строків досуд. розслідування з 12 до 18 місяців, поєднане із запропонованим порядком обрахунку строку при об’єднанні проваджень порушує принцип розумних строків кримінального провадження. Це дасть можливість тримати осіб у невизначеному статусі підозрюваних протягом довгих років;
– збільшення строків тримання під вартою з 12 до 18 місяців суттєво звужує права осіб на особисту свободу. Підозрювані особи, вина яких ще не доведена, будуть набагато довше триматися в СІЗО, часто в нелюдських умовах;
– дозвіл суду на затримання осіб діятиме не 6 місяців, а безстроково, що порушує право на особисту свободу та принцип юридичної визначеності;
– вручення повісток через офіційні друковані видання порушує право осіб бути вчасно повідомленим про обвинувачення. Тепер кожен день законослухняні громадяни будуть змушені перевіряти інформацію про себе в ЗМІ;
– поняття «особливо складне кримінальне провадження», яке триватиме до 18 місяців, не визначене чітко і тому містить корупційні ризики. «Особливо складним» провадження визнаватиметься на розсуду слідчого чи прокурора.

Continue reading “Відбулось обговорення загроз для прав людини, які запроваджуються проектом Закону №5610 щодо удосконалення процедури заочного розслідування” →

Групою народних депутатів подано законопроекти щодо ідентифікації поліцейських та військовослужбовців Нацгвардії, які були розроблені за участі експертів групи

20 січня групою народних депутатів подано законопроекти про внесення змін до Законів України “Про Національну поліцію” та “Про Національну гвардію” щодо ідентифікації поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії України під час виконання ними завдань із охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки №5700 та №5701, розроблені за участі експертів нашої групи.

Проблемою нинішнього законодавчого регулювання нагрудних знаків із номером спеціального жетона, які розміщуються на однострої поліцейського (ч. 3 ст. 20 ЗУ “Про Національну поліцію”) полягає в тому, що цифри на нинішніх жетонах дрібні і нанесені таким способом, що їх неможливо вдень прочитати з відстані, а вночі навіть зблизька. Водночас, на практиці, поширеною є ситуація зберігання жетонів у кишенях під час несення служби, що підтверджується останньою моніторинговою кампанією “Поліція під контролем” Асоціації УМДПЛ
Таким чином жетони не виконують покладену на них функцію ідентифікації.

Щодо військовослужбовців Національної гвардії, які найбільше залучені до забезпечення безпеки під час проведення мирних зібрань, то розпізнавальні знаки для них не передбачені взагалі. Continue reading “Групою народних депутатів подано законопроекти щодо ідентифікації поліцейських та військовослужбовців Нацгвардії, які були розроблені за участі експертів групи” →

У МОН обговорили проблеми віднесення спеціальностей «Міжнародне право» та «Правоохоронна діяльність» до юридичної освіти

19 січня в Міністерстві освіти і науки України відбувся круглий стіл: “Галузеве позиціювання освітніх спеціальностей “Право”, “Міжнародне право”, “Правоохоронна діяльність” в системі вищої освіти України”, на якому в черговий раз розглядалося співвідношення цих спеціальностей.

Нагадаємо, що Кабінет Міністрів України на засіданні 23 листопада затвердив зміни до своєї Постанови «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» № 266 від 2015 року.

Відповідно до ухвалених змін, особи, які здобули вищу освіту за спеціальністю «Правоохоронна діяльність», зможуть претендувати на посади, де вимагається вища юридична освіта. Наприклад, класичні правничі посади суддів і прокурорів, займатися адвокатською діяльністю. Сюди ж входять Голова Нацполіції та його заступники, керівники територіальних органів та їх заступники (ст. 15, 21 Закону “Про НПУ”).

Позицію МВС озвучили Олексій Тахтай (Держсекретар МВС) та Станіслав Гусарєв (перший проректор НАВС), які наполягають залишити наявний статус спеціальності “правоохоронна діяльність”. В свою чергу НАВС найбільший ВНЗ, який готує студентів за цією спеціальністю. Continue reading “У МОН обговорили проблеми віднесення спеціальностей «Міжнародне право» та «Правоохоронна діяльність» до юридичної освіти” →

Нова система оцінки поліції має орієнтуватися на людей, а не на відомчу статистику: медіа-звіт

У ході дискусії «Нова система оцінювання української поліції: як уникнути “старих” проблем», яку Експертна група «Поліція під контролем» провела 20 грудня 2016 року у Києві, експерти з прав людини запропонували нову систему оцінювання ефективності роботи поліції. Для її запровадження необхідно надавати якісну оцінку комісіями, що залежно від підрозділу складатимуться з представників поліції, адвокатури, колишніх працівників правоохоронних органів тощо.

085a9912

Запропонована система була викладена у науково-практичному виданні Експертної групи «Оцінка ефективності роботи поліції в Україні: від “палиць” до нової системи».

085a9881

Сьогодні фактично продовжує працювати один із рудиментів радянської міліції – “палочна” система оцінки ефективності роботи поліції, яка призводить до низки порушень прав людини у системі кримінальної юстиції. Основою цієї системи є показник “розкриття” справ за конкретним складом злочину для органів досудового розслідування, а також кількість адміністративних протоколів за певними статтями для інших служб. Continue reading “Нова система оцінки поліції має орієнтуватися на людей, а не на відомчу статистику: медіа-звіт” →