Більше новин >>

7.7% звільнених поліцейських – як розуміти результати атестації?

Для тих, хто стежив за процесом атестації поліції, низький результат, який було оприлюднено 3 жовтня, не став несподіванкою. Основна проблема, а саме — загальна неефективність порядку проведення атестації — стала зрозумілою ще в лютому та була піддана критиці з боку експертів, науковців та самих членів атестаційних комісій. Тоді стало зрозуміло, що якщо це не виправити, то на поліцію чекає, по-перше, низький результат самої атестації, а по-друге – значна кількість позовів до адміністративних судів, що будуть масово задовольнятися на користь позивача.

На жаль, поліція не відреагувала на критику та до кінця всього процесу атестації не визнала тих помилок, яких припустились. А головне – не внесла суттєві зміни в процедуру проведення атестації, а отже, й саботувала всю атестацію старих міліціонерів. Натомість поліція звинуватила інших (суди) в сприянні “реваншу міліцейської системи” (Х. Деканоїдзе) або попередників у МВС, які розробляли Інструкцію про порядок проведення атестації, відповідно до якої вони були вимушені працювати.

Хоча атестація є лише одним з етапів реформи поліції, однак вона показово відображає “рішучість” керівництва Національної поліції та МВС щодо справжнього реформування ввіреного їм відомства, а не декларативних реформ, яких вистачає в нашій країні. Кожен новий міністр внутрішніх справ, заступаючи на посаду, влаштовував імітацію реформи: видавались накази про реорганізацію; показово звільнялись люди, винні у незначних проступках; змінювались таблички на кабінетах, прізвища, назви посад та структурних підрозділів тощо. Одночасно з цим, як і сьогодні, майже завжди відбувалося атестування з кінцевим результатом у 5-10 % звільнених. Чим тоді сьогоднішня атестація відрізняється зі своїми фінальними показниками від бюрократично-кулуарних атестацій міліціонерів протягом всіх років незалежності України?

Всі викладені нижче тези ґрунтуються зокрема на матеріалі минулих публікацій щодо атестації поліції, системного аналізу всіх доступних даних щодо атестації з різних джерел, а також особистому досвіду участі у роботі атестаційних комісій представників Експертної групи. Continue reading “7.7% звільнених поліцейських – як розуміти результати атестації?”

Що таке “імператив презумпції правоти поліцейського”?

“Презумпція правоти поліцейського” або “імператив презумпції правоти поліцейського” стало широко обговорюваним поняттям після відповідних заяв Міністра МВС про те, що зазначена презумпція має бути встановлена законодавчо. Однак, цей термін залишається невизначеним, і дискутуючи про необхідність його запровадження, кожен в нього вкладає свій зміст. У випадку ж аргументації Міністра МВС складається враження, що будь-яка вимога поліцейського, зокрема й примха, є обов’язковою до виконання. Але це юридично неможливо.

Презумпція правоти, яку збирається запровадити Міністерство внутрішніх справ шляхом внесення змін до Закону “Про Національну поліцію”, не є юридичним терміном, а лише теоретичною конструкцією, яка вживається у низці наукових публікацій. Натомість юридичний зміст цієї конструкції – “законні вимоги поліцейського є обов’язковими для виконання” вже закріплений у ст. 62 Закону “Про Національну поліцію”. Але там йдеться саме про обов’язок виконання виключно законних вимог поліцейського.

Тоді що збирається запровадити Міністр МВС? Поки ніхто не бачив текст законопроекту, надати остаточну оцінку законодавчим новаціям МВС неможливо. Тим не менш, у зв’язку із численними маніпуляціями та політичним піаром, який відбувається навколо цього поняття, необхідно відповісти на питання: “Що є презумпцією правоти поліцейського?”

Continue reading “Що таке “імператив презумпції правоти поліцейського”?”

Чому реформа поліцейської освіти необхідна та як її здійснити? — Борис Малишев

Основною проблемою поліцейської освіти залишається давно назріла потреба реформування відомчих вищих навчальних закладів, які підпорядковані МВС. Якщо у період здобуття нашою державою незалежності, згадані заклади так чи інакше відповідали потребам тогочасної міліції як мілітаризованого і репресивного державного органу, то на сьогодні радикальним чином змінилися багато істотних факторів: оновилися суспільні вимоги до поліції та цілей і цінностей у її діяльності; Національна поліція відокремилася від МВС; вищу юридичну освіту на високому рівні стали надавати десятки державних та приватних вищих навчальних закладів.

Крім того, згідно з законодавством, наявність вищої юридичної освіти потрібна далеко не всім поліцейським. Тому завдання реформи поліцейської освіти повинно стояти не у ракурсі мети, надати спеціальними відомчими вишами якомога більшій кількості поліцейських вищої юридичної освіти протягом навчання тривалістю у 5 років, а у визначенні механізмів і способів для передання поліцейським конкретних знань, вмінь та сукупності практичних навичок для безпосереднього застосування у професії у рамках інтенсивного курсу навчання (або курсу підвищення кваліфікації) від 6 місяців до 1 року. Continue reading “Чому реформа поліцейської освіти необхідна та як її здійснити? — Борис Малишев”

Які загрози законопроекту № 5110? Коментар щодо посилення відповідальності за правопорушення, учинені стосовно працівників правоохоронних органів

Законопроект № 5110 від 09.09.2016, зареєстрований народними депутатами Найємом, Тетерук, Березою, Сотник та Голуб, містить загрози для прав людини. Саме тому ми вирішили коротко проаналізувати нововведення, які пропонуються.

У першу чергу зазначимо, що мова йде не тільки про введення нового поняття “образа” в Кодекс про адмінправопорушення, а й про зміни до Кримінального кодексу.

Умовно поділимо законопроект на три блоки:

  1. внесення змін до ст. 185 КУпАП (“Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського…”) – введення відповідальності також за образу поліцейського та посилення відповідальності за цією статтею загалом;
  2. внесення змін до ст. 342 КК (“Опір представникові влади, правоохоронного органу…”) – виокремлення опору працівникові правоохоронного органу в окремий склад злочину, відповідальність за яке передбачається ст. 342-1 КК, та посилення відповідальності за нього;
  3. зазначення в примітці до запропонованої ст. 342-1 КК – визначення терміну “працівник правоохоронного органу” та “опору”. Нагадаємо, що вичерпного переліку правоохоронних органів в Україні не існує. Тому науковці схильні застосовувати перелік, наведений в Законі “Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів”, однак не всі погоджуються із тим, що він може виходити за межі цілей цього Закону.

Continue reading “Які загрози законопроекту № 5110? Коментар щодо посилення відповідальності за правопорушення, учинені стосовно працівників правоохоронних органів”

MAKARATZIS v. GREECE: ЄСПЛ щодо використання поліцейськими вогнепальної зброї для зупинки транспортного засобу

Суспільство ще довго не забуде трагічний інцидент в ніч на 7 лютого 2016 р., коли у Києві поліцейські недавно сформованої на нових засадах патрульної служби внаслідок тривалої і масштабної за кількістю задіяних службових автомобілів погоні за водієм BMW, почали хаотичну стрілянину, внаслідок чого загинув 17 річний пасажир автомобіля.

Цей випадок викликав значний суспільний резонанс, особливо на фоні того, що протягом декількох років ЗМІ регулярно повідомляють про факти загибелі пішоходів внаслідок наїздів на них водіїв, які через алкогольне або наркотичне сп’яніння не впоралися з керуванням авто на величезній швидкості.

Зважаючи на це, значна кількість співвітчизників схвалила досить жорсткі дії поліцейських, навіть попри те, що в BMW не виявилося ані злочинців, ані зброї, а летальні постріли, як вказувалося журналістами, були здійснені у вікна вже зупиненого автотранспортного засобу.

Інша частина суспільства, включаючи значною мірою і експертне середовище, негативно відреагувала на таке непропорційне та невиправдане за своїм характером застосування зброї поліцейськими, побачивши у діях поліції пряме і нічим не обґрунтоване порушення права на життя.

Наразі по так званій «справі BMW» триває досудове розслідування, а підозрюваний знаходиться під домашнім арештом. Обставини трагічного випадку ще не стали предметом всебічного дослідження у суді, тому на сьогодні є передчасним давати однозначні юридичні оцінки конкретним діям поліцейських. Continue reading “MAKARATZIS v. GREECE: ЄСПЛ щодо використання поліцейськими вогнепальної зброї для зупинки транспортного засобу”